Колядуємо, засіваємо, зі святами всіх вітаємо

 

 

ІІ Міжнародний урок доброти про гуманне та відповідальне ставлення до тварин

 #урок_доброти2021 #happypaw #фокстрот

• Доброта - це те, що може почути глухий і побачити сліпий (Марк Твен)

 І це не тільки про людей)

3-А

Тематичні дні про гуманне та відповідальне ставлення до тварин тривали протягом 4-6 жовтня у початкових класах ПРИСЛУЦЬКОГО ЛІЦЕЮ.🐕🐶🐱🐱

Наші дітки будуть щодня піклуватися про тварин і світ ставатиме кращим!

1-А

1-Б

2-А

2-Б

4-Б

4-А

3-Б

 

Фасилітаційна сесія

 За цим фото емоції, спогади, які..... надовго.

 

Останній дзвоник в початковій школі 2021

День вишиванки 2021

 💢💢💢💢💢💢💢💢💢💢💢💢💢💢💢💢💢💢💢💢💢💢💢💢

  

Практикум «Гра по-новому навчання по-іншому з LEGO»

 

Гра по новому навчання по іншому з Lego

Publish at Calameo

Математичні поняття і закономірності в проєктній діяльності

 

Математичні поняття і закономірності в проєктній діяльності

Проектна технологія – одна із інноваційних технологій навчання і виховання, яка забезпечує формування основних компетенцій учня.

Метод проектів виник у 20-ті роки ХХ ст.. у США.Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці Спершу його називали «методом проблем» і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. У ньому містились ідеї побудови навчання на активній основі через доцільну діяльність учня у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знаннях. Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті. Проблема мусить бути з реального життя, знайома і значуща для дитини. Для її розв’язання дитині необхідно застосувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути.[1]

Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.

Проектне навчання можна вважати проблемним і розвивальним, оскільки воно формує мотивацію до творення і перетворення самого себе.

«Проектна діяльність набуває особистісної значущості, оскільки в процесі володіння нею проявляється вміння враховувати і долати перешкоди для досягнення цілей проекту, формується стійка підпорядкованість мотивів, при цьому активна самодіяльність у навчальному процесі сприяє творчому і соціальному становленню особистості. Ступінь задоволення, отриманого при досягненні поставленої мети, впливає на поведінку людини у схожих ситуаціях у майбутньому» (Дж. Джонсон).

Проектний метод у компетентнісно спрямованій освіті – це інструмент, який створює унікальні передумови для ключових компетенцій (соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних тощо) і самостійності учня в осягненні нового, стимулюючи його природну допитливість і творчий потенціал.

        Переваги методу проектів у тому, що це метод поєднання:

-          теорії з практикою, в основі якого лежать творчі пошуки учнів;

-          навчання і виховання з життям дитини та навколишнім середовищем.

У проектній діяльності докорінно змінюються відносини «учитель – учень». Знаючи добре свій предмет, учитель повинен:

-          бути компетентним і в інших галузях науки; бачити точки їх зіткнення;

-          добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання;

-          розуміти своїх учнів;

-          враховувати їхні можливості й інтереси;

-          бути комунікабельним, толерантним, творчим;

-          досконало володіти педагогічною психологією, мистецтвом, акторською майстерністю.

Учитель виконує функції консультанта:

-          допомагає учням у пошуку джерел інформації;

-          сам є джерелом інформації;

-          координує процес роботи над проектом;

-          підтримує, заохочує учнів;

-          підтримує неперервний рух учнів у роботі над проектом;

-          допомагає учневі в усьому, не виконуючи роботи замість нього.

Відносини «учитель – учень» у проектній діяльності особливі:

-          Учень визначає мету діяльності – учитель допомагає йому в цьому

-          Учень відкриває нові знання – учитель рекомендує джерела знань

-          Учень експериментує – учитель розкриває можливі форми і методи експерименту, допомагає організувати пізнавально-трудову діяльність

-          Учень обирає – учитель сприяє прогнозуванню результату вибору

-          Учень активний – учитель створює умови для розвитку активності

-          Учень – суб’єкт навчання, учитель – партнер

-          Учень відповідає за результати своєї діяльності – учитель допомагає оцінити отримані результати і виявити способи вдосконалення діяльності.[1]

Активна позиція учня і реалізація принципу «вчитися, діючи» є важливою характеристикою проектної роботи.

Завдання проектної технології:

-          сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок;

-          не тільки передати учням суму знань, а ще й навчити здобувати ці знання самостійно, застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань;

-          прищепити учням вміння користуватися дослідницькими прийомами збирання інформації, висування гіпотез, уміння робити висновки.

 

Проектна технологія передбачає системне і послідовне моделювання вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників навчального процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розробку оптимальних шляхів створення проектів, їх неодмінний захист і аналіз результатів.

Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). Це завдання особисто орієнтованої педагогіки.

Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її вирішення. Результати запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну значимість. Головною складовою методу є самостійність учня. Дуже важливою також є структуризація змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів. Використання дослідницьких підходів у проекті є свого роду наріжним каменем технології. Причому послідовність цих методів можна поставити у такий ряд: визначення проблеми (визначення завдань, які випливають із дослідження) — висунення гіпотези вирішення завдань —обговорення методів дослідження — оформлення кінцевих результатів — аналіз одержаних даних — підбиття підсумків — коригування — висновки.

Необхідною складовою методики здійснення проектної діяльності є складання загальної моделі, що розглядається як умовний образ, схема кінцевого результату проекту.

Залучення учнів до проектної діяльності спрямоване в першу чергу на:

- досягнення конкретних цілей (розвиток аналітичного, критичного, творчого й проектного мислення, стимулювання мотивації на оволодіння знаннями, включення учнів у режим самостійної роботи, опрацювання різних джерел інформації з метою оволодіння новими знаннями, формування вмінь використовувати знання для вирішення нових пізнавально-практичних завдань або життєвих ситуацій тощо);

- розвиток життєвих компетенцій (спільне прийняття рішень, толерантне регулювання конфліктних ситуацій тощо);

- формування дослідницьких умінь (виявлення та формулювання проблеми, висунення гіпотези, збір необхідної інформації, здійснення різних видів дослідницької роботи, аналіз та узагальнення отриманих результатів тощо). Проектна технологія дає змогу учням:- розширити зміст освіти для себе;

- змінити ставлення до предмета;

- навчитися визначати проблеми, розв’язувати їх;

- морально, інтелектуально, творчо, організаційно зрости відносно себе.[4]

Перш за все вчитель повинен знати основні вимоги, які висуває проектна технологія до її організації:

- наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв’язання (наприклад, дослідження демографічної проблеми у різних регіонах світу; проблема впливу кислотних дощів на довкілля).

- практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан певного регіону, фактори, що впливають на цей стан, тенденції, простежувані у розвитку цієї проблеми, спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій);

-самостійна ( індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;

- структурування змістової частини проекту (з указуванням поетапних результатів);

- використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв’язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки

- результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими – відеофільм, альбом, комп’ютерна газета, альманах тощо.[6]

Існує декілька типів проектів. Проекти розрізняються: за пріоритетним видом діяльності

- творчі; - соціальні; - дослідні; - рольові;- пошукові;- ігрові;за предметно – змістовною сферою інтересів:- екологічні;- правові;- телекомунікаційні;- філологічні;- політехнічні;- інформаційні;- художні;за участю в розробці:- індивідуальні, парні, групові;- колективні;за терміном виконання:- - короткочасні;- середньої тривалості;- довготривалі;за характером партнерських взаємодій між учасниками проектної діяльності:- кооперативні;- змагальні;- конкурсні;за рівнем реалізації між предметних зв’язків:-монопредметні;- міжпредметні;

за формою презентації ( захисту):- пленарні;- стендові;- мультимедійні;- рольові;- творчі.[2]

Науковці визначають кілька етапів роботи над проектом.1. Пошуковий – визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висунення гіпотези, постановка мети, обговорення методів дослідження.2. Аналітичний – аналіз вхідної інформації. Пошук оптимального способу дослідження мети проекту, побудова алгоритму діяльності. Покрокове планування роботи, виконання запланованих кроків.3. Практичний – виконання запланованих кроків.4. Презентаційний – оформлення остаточних результатів, підготовка і проведення презентації, „ захист” проекту.5. Контрольний – аналіз результатів, корекція, оцінювання якості проекту, рефлексія.[7]

Схема оформлення проекту.1 етап.Вибір напряму й формування назви проекту: включає узагальнену назву проблеми, коло питань; визначення(виділення) загального напряму або пріоритетних( окремих) напрямків, оформлених у під проекти.2 етап.Написання проекту.Розділи проекту:1. Актуальність, необхідність, значущість обраного напряму( чому саме цей).2. Мета та завдання проекту:а) довготривалі:- створення чогось нового( за структурою, підходами, концепцією навчально – виховного процесу);- нові технології, методики;- можлива розробка дослідження за проектом;- визначення очікуваних результатів;- планування „ продукту” в результаті виконання програми( посібника, сценарію, технології, плану, нової програми);б) короткодіюча мета, завдання – визначення конкретної мети, завдань на визначений період.3. Визначення етапів реалізації проекту:а) зазначаються терміни початку і закінчення проекту;б) закінчення проекту визначається етапністю реалізації проекту;в) зазначаються часові інтервали кожного етапу: запису проекту,1 етапу, 2 етапу тощо.4. Механізм реалізації проекту. Пояснення – Як? Яким чином? За допомогою яких засобів буде реалізовано проект? План апробації конкретних справ, акцій, заходів згідно з визначеними етапами.5. Обов’язки та відповідальність учасників реалізації проекту:- хто відповідає за проект?- хто і за що відповідає всередині проекту?- хто допомагає в реалізації проекту?6. Очікувані результати:- які конкретні результати ви очікуєте одержати на кожному етапі і після завершення проекту?7. Оцінка й самооцінка проекту.[4]

Коли та з якою періодичністю будуть оцінювати виконання проекту(один, два, три, чотири рази на рік). Хто візьме участь в оцінюванні: самі учасники, експерти, управлінські структури. Форми контролю( самоконтролю) й оцінки ( самооцінки). В якій формі буде подано інформацію про хід проекту ( звіт, конкретні матеріали, сценарії,розробки, нові проекти тощо)?

Оцінювання результатів творчості завжди драматичне й суперечливе. В будь-якому разі не варто абсолютизувати правильність оцінювання.Можна використати такі критерії оцінювання:

Критерії оцінювання виконаного проекту- Аргументованість вибору теми, обґрунтування потреби, практичне спрямування проекту й значущість виконаної роботи.- Обсяг і повнота розробок, виконання ухвалених етапів проектування, самостійність, закінченість, підготовленість до сприйняття проекту іншими людьми, матеріальне втілення проекту.- Аргументованість пропонованих рішень, підходів, висновків, повнота бібліографії, цитування.- Рівень творчості, оригінальність теми, підходів, знайдених рішень, пропонованих аргументів; оригінальність матеріального втілення й представлення проекту.- Якість записування: оформлення, відповідність стандартним вимогам, рубрикація й структура тексту, якість ескізів, схем, рисунків; якість і повнота рецензій.Критерії оцінювання захисту виконаного проекту :          - Якість доповіді: композиція, повнота представлення роботи, підходів, результатів; аргументованість, переконливість і переконаність.- Обсяг і глибина знань з теми (або предмета), ерудиція, предметні зв'язки.- Педагогічна орієнтація: культура мови, манера, використання наочних засобів, відчуття часу, імпровізаційний початок, утримання уваги аудиторії.- Відповіді на запитання: повнота, аргументованість, переконливість і переконаність, дружелюбність, прагнення використати відповіді для успішного розкриття теми та сильних сторін проекту.- Ділові й вольові якості доповідача: відповідальне ставлення, прагнення досягнути високих результатів, готовність до дискусії, здатність працювати з перевантаженням, доброзичливість, контактність.[5]

Учителю варто озброїтися усім арсеналом дослідницьких і пошукових методів. Він повинен уміти організовувати і проводити дискусії, не нав’язуючи своєї точки зору, не пригнічуючи учнів своїм авторитетом.

На початку навчального року, аналізуючи можливості навчального матеріалу з математики щодо використання проектної технології, бажано створити банк тем з різної ступені складності. У тематиці проектних завдань враховуються індивідуальні особливості пізнавальної діяльності учнів.

Учням потрібно надати можливість вибрати тему проекту, організаційну форму її виконання (індивідуальну або групову), ступінь ускладненості проектної діяльності. Для організації проектування  потрібно визначити мету, плануємо результат і форми захисту.

Під час роботи учнів над проектом учитель виконує такі функції:- допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм для роботи над проектом;- сам є джерелом інформації;- координує весь процес;- підтримує і заохочує учнів;- підтримує безупинний зворотній зв’язок, щоб допомагати учням просуватися в роботі над проектом.

Вважаю, що у процесі спільної діяльності під час роботи над проектом в учнів формуються такі якості, як уміння працювати в колективі, брати відповідальність за вибір, рішення, розділяти відповідальність, аналізувати результати діяльності, підкоряти свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи.Досвід роботи з методу проектів показує, що учні можуть виступати активними учасниками процесу створення проекту, виробляти свій власний погляд на інформацію, визначати мету й задачі, шукати шляхи їхнього рішення.

Метод проектів дозволяє учням учитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що бачать продукт власної праці.Щоб учні навчились розв’язувати задачі, треба дати їм можливість самостійно працювати.Чи можна поставити під сумнів користь проектної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань? Діти придбають комутативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т. п.), ознайомляться з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, в міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.

Наведу приклад із власного досвіду. Під час вивчення математики, я організовую роботу учнів над проектом. Клас ділиться на групи,бо ідея проекту в них спільна. .Кожна група опрацьовує навчальний матеріал, готує опорні задачі, задачі практичного спрямування, цікаві задачі, моделює та робить плакати чи слайди, вивчає історичний матеріал, досліджений матеріал презентує перед класом. На мою думку, варто частину такої роботи виконувати, власне, на уроці, так як колективна творча діяльність учнів на уроці математики – ось головна ідея проекту.Такий підхід до роботи дає можливість об’єктивно оцінити учнів.

 

Сьогодні метод проектів вважають одним з найперспективніших методів навчання, адже він створює умови для творчої самореалізації тих, хто навчається; підвищує мотивацію до навчання; сприяє розвитку інтелектуальних здібностей; дозволяє залучити кожного учня до активного пізнавального процесу; формувати навички пошуково – дослідницької діяльності; виявляти свої здібності у груповій співпраці, набуваючи комунікативних умінь; грамотно працювати з інформацією.[8]

Основною тезою сучасного розуміння методу проектів російський науковець Є. Полат називає вислів: „ Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого мені це потрібно та де й як я можу застосувати ці знання.”

Метод проектів – це освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно – орієнтованого навчального пошуку.[3]

Головна цінність проекту в тому, що придбає вчитель та учень, беручи участь у проекті. Тобто якість проектної діяльності залежить від сукупності зусиль вчителя та учня. Другим важливим чинником успішної проектної діяльності є рівень професійної майстерності та особисті риси вчителя-дослідника, вчителя – організатора, вчителя - партнера, вчителя-консультанта.

У роботі над проектом виявляється максимальна самостійність учнів у формуванні мети і завдань, пошуку необхідної інформації, навичок дослідницької діяльності, розвивається творчість.

Реалізація методу проектів на практиці змінює роль вчителя під час навчального процесу. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності учнів. Змінюється й психологічний клімат у колективі, оскільки вчителю необхідно переорієнтувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

 

Список використаних джерел.

1.      Проектна діяльність у школі / Упоряд. М. Голубченко. – К.: Шк.. світ, 2007.

2.      Інноваційні технології навчання української мови і літератури / укладач О.І. Когут. – Тернопіль: Астон, 2005.

3.      Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н.П. Наволокова. – Х.: Вид. група «Основа», 2009.

4.      Сучасні шкільні технології. Ч. 2 / Упоряд. І. Рожнятовська– 2-ге вид., стереотипне. – К.: Ред.. загальнопед. газ., 2005.

5.      Бабанов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000.

6    . Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В.Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008.

7    . Ісаєва Г.М. Метод проектів  – ефективна технологія навчання учнів сучасної школи // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати. – К.: Департамент, 2003.

8.   Усик Ольга. Запровадження нових технологій у традиційну систему навчання методом проектів.Математика в сучасній школі. – 2012. – №1.

 

Педагогічна технологія STEM як засіб реформування освітньої системи України

 

Педагогічна технологія STEM як засіб реформування освітньої системи України

  Нова українська школа, 12 років навчання, інтегрованість, STEM-що об’єднує ці всі поняття в єдине ціле? Якщо коротко, то це освітня реформа української школи і, як будь-яка реформа, вона викликає острах, нерозуміння у всіх учасників цього процесу.

STEM-освіта, це такий підхід до навчання дитини, коли за основу беруть не набуття знань, а вміння їх здобути, застосувати, не втрачаючи при цьому себе, як особистості. Отримати знання не окремими предметами, а за допомогою інтеграції чотирьох напрямів в єдине ціле.

Світ не стоїть на місці, в 21 столітті зникло багато професій, технології змінюють ринок праці, тому людина майбутнього повинна вміти самоорганізовуватись, самонавчатись, володіти основами IT-технологій, знати іноземні мови. Стрімко змінюються професії: одні відходять в минуле, з’являються нові і цей процес буде продовжуватись, тому вчитись протягом життя, опановувати нові навички буде актуальним не одне десятиліття. Тому сьогоднішні діти не можуть навчатись по освітнім програмам минулого століття.

Такий підхід до освіти уже не новий для багатьох країн, але в Україні він лише з 2016 року (пілотні класи НУШ), перехід реформи на законодавчий рівень. Навчальний рік 2018-2019 – старт нової української школи для усіх перших класів країни. Хоча, у кожному випадку допустимі винятки (є школи, в яких паралельно з НУШ ідуть класи по інших освітніх програмах).

Нова українська школа, це концепція і її базові поняття полягають в тому, що в школі дітям потрібно дати не лише теорію, а навчити знайти потрібні знання, застосувати їх, вміти критично мислити.

Фактично, це все лежить в основі STEM-освіти:

формування фахових і соціальних компетентностей (компетентність-комбінація знань, умінь, навичок, цінностей, яка є результатом навчання

формування наукового сприйняття світу

розвиток індивідуальності

Нову українська школа, це три рівні освіти – початковий рівень, базовий рівень, профільний рівень.

Завдання початкової освіти – спонукати дитину до бажання отримувати знання, до самостійних досліджень, до створення своїх найпростіших проектів.

Завдання базового рівня – зацікавити учнів природничо-математичними науками, навчити застосовувати їх на практиці для вирішення завдань у технологіях.

Завдання профільного рівня – сприяти правильному вибору подальшої освіти: науково-дослідна діяльність, змагання, проекти, розробки стартапів.

Саме для впровадження STEM-освіти продовжуватимуть навчання до 12 років. За такого підходу, це не буде посилення навчальної програми, а вдосконалений перехід від «теоретичного підходу навчання» до «науково-практичного». Тому не варто боятись 12-річного навчання, потрібно в достатньому обсязі інформувати батьків і вчителів.

Об’єднання предметів в освітні галузі, це не спрощення програми, а прагнення до компетентнісного підходу в навчанні. Те ж саме стосується і розширення навчальних предметів, це не планується, краще інтегрувати відповідні теми в уже існуючі. Це зокрема стосується філософії.

Для профільного рівня навчання учні і батьки зможуть самі робити вибір на користь предметів, які їм знадобляться в подальшому при отриманні освіти. Такий підхід добре зарекомендував себе в багатьох країнах, навчання яких базується на STEM підході. Наприклад, природничі науки об’єднані в курс «Наука», це дозволяє набути цілісне знання, як от при вивченні кровоносної системи учень вивчає її в аспекті біології, і хімії, і фізики (хімічний склад, будова, швидкість).

З таким підходом уже наприкінці навчання діти будуть мати комплексні знання, які допоможуть їм з подальшим вибором бажаної професії.

Нова українська школа включає в себе інклюзивну освіту. Тобто діти з особливими потребами будуть інтегровані в звичайні школи, будуть навчатись на рівні із усіма, це важливий крок як на педагогічному рівні, так і суспільно-соціальному.

Але STEM-освіта, це не лише написані навчальні програми, це і освітній простір, в якому будуть перебувати школярі. На законодавчому рівні Наказами МОН №№ 601, 137, 283, 704 прописано, що потрібно придбати в загальні кабінети, кабінети початкової школи, профільні кабінети. Слід пам’ятати, що класи мають бути зручні, відповідати санітарним нормам, бути технологічно оснащені. Лише такий простір дасть змогу втілити в життя нову реформу.

Без чого не може бути ні українська школа, ні STEM-освіта, це чи не найважливіша ланка цього процесу – вчителі. Зараз реалії такі, що багато вчителів не відповідають стандартам нової української школи. МОН прикладає багато зусиль для усунення цієї проблеми: он-лайн курси, семінари, тренінги, вебінари, сподіваємося, що з роками професія вчителя буде набувати престижності, конкурентоспроможності. Тому НУШ із STEM-підходом, це навчання самих вчителів, підняття ії професійного рівня.

Із досвіду інших країн видно, що STEM-фахівці більше ціняться на ринку праці, і потреба в них зростає з року в рік.

На даний час українська освіта робить перші кроки на шляху до інтегрованої освіти, створено державну установу Інститут модернізації змісту освіти, в задачі якої входить наукове і навчально-методичне забезпечення модернізації освіти.

До середини двадцятих років МОН планує закінчити повну реформу української освіти , тож будемо сподіватись, що рівень і якість навчання буде високим