вівторок, 24 березня 2020 р.

Фрагменти досвіду роботи вчителя початкових класів,вихователя ГПД


ЮЩУК О.Є.

І категорія ,досвід роботи 14 років


Забезпечення рухової активності учнів

«Рух - це життя» - ці слова відомі практично кожній людині. Той факт, що рухова активність корисна для організму людини, беззаперечний. Але далеко не всі розуміють, як важлива вона для формування фізичного і психічного здоров'я людини і наскільки необхідно вже змалечку привчати наших дітей вести активний спосіб життя.                                       Здоров’я дитини – це стан її повного фізичного, душевного та соціального благополуччя. Питання збереження та зміцнення здоров’я дитини належать до стратегічних завдань суспільства. Дані свідчать, що протягом навчання збільшуються відхилення в стані здоров’я дітей, зростає кількість хронічних захворювань, погіршуються показники фізіологічного та психічного розвитку дітей і підлітків. Лише глибоко усвідомлене ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших як до цінності, позитивна мотивація до здорового способу життя з раннього дитинства, створення умов для розвитку особистості з оптимальним залученням суспільного ресурсу допоможе значною мірою реалізувати проблему збереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді. Підвищення рівня фізичного розвитку, зміцнення здоров’я і фізичні навантаження сприяють поліпшенню розумової працездатності. Активний режим позитивно впливає на стійкість розумової активності школярів протягом навчального року.



                                             
Упродовж життя рухова активність людини набуває різного значення. так, у дитячому віці вона забезпечує нормальний ріст і розвиток організму, сприяє повній реалізації генетичного потенціалу, підвищує опір захворюванням. Саме тоді, коли проходить становлення організму, він найбільш чутливий до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, у тому числі й обмеженої рухової активності, що призводить до виникнення гіпокінезії (нестача рухів) та гіподинамії (нестача навантажень).
Діти молодшого шкільного віку відчувають велику потребу у русі. Та з приходом до школи, загальна рухова активність дітей знижується майже на 50%. Діти цього віку швидко втомлюються при одноманітній діяльності, значному навантажені на зоровий аналізатор, нервово-психічному напруженні. Насамперед це виявляється нервовим збудженням адже діти молодшого шкільного віку змушені щодня висиджувати по п’ять уроків у школі. Оскільки учні, особливо 1 і 2 класів, ще не адаптувались до умов шкільного режиму, вони швидко стомлюються: вже через 15 хвилин напруженої розумової праці в них помітно знижується увага, притуплюється сприймання і засвоєння навчального матеріалу, логічне запам’ятовування поступається місцем перед механічним. Водночас втомлюються і деякі м’язи, насамперед ті, що сприяють збереженню правильної постави: м’язи шиї, плечей, спини, тазової ділянки та ін. Через втому та притуплення уваги в молодших школярів порушується правильна постава під час сидіння, знижується працездатність, помітно падає дисципліна.Обсяг рухової діяльності повинен відповідати потребам дитячого організму, це допомагає зберегти працездатність до кінця уроків у школі, до кінця всього дня. Короткочасні фізичні вправи та ігри в процесі уроків сприяють підтриманню активної уваги і підвищують працездатність на заняттях.
Недостатня рухова активність (гіпокінезія) певною мірою обумовлена сучасним способом життя. Поступово знижується інтерес до спорту, тривале перебування на навчальному місці в одній і тій же позі, відпочинок переважно за комп’ютером або переглядом телепередач обмежують рухову активність дитини. Найкращим засобом усунення цих негативних явищ є система фізкультхвилинок, енергізаторів і динамічних пауз, яка компенсує недостатню рухову активність.
         Фізкультхвилинка – це коротка перерва на уроці, під час якої учні виконують певний комплекс фізичних вправ
Головні її завдання:
а) усунення втоми;
б) відновлення уваги, підвищення активності дітей;
в) підвищення загального настрою і створення сприятливих умов для 
творчої діяльності;
г) прищеплення учням навичок правильної організації праці. Під час якої
планомірно чергувались би різні види роботи.
Фізкультхвилинки активізують учнів, сприяють відновленню працездатності, створюють робочий настрій, що є запорукою підвищення ефективності освітнього процесу.
Необхідно використовувати вправи як динамічного характеру, так і ті, що пов’язані з короткочасним м’язовим напруженням. Проте збільшення рухової активності не завжди приводить до бажаного результату, що має відповідати вимогам здоров’язберігаючих технологій.
У фізкультхвилинки необхідно включати й спеціально спрямовані вправи, що забезпечують гарне кровопостачання всіх органів і тканин, стабільну роботу серцево-судинної і дихальної систем, зміцнення м’язів і зв’язок, кісток тощо. Доцільно буде використовувати дихальні вправи. Наприклад,:
Дихальна вправа "Кулька"
Надути щоки. Повільно, плавно випускати повітря через губи, витягнуті вперед.
Дихальна вправа "Хом'як"
Поперемінно надувати щоки.
Дихальна вправа "Футбол"
Губи витягнуті вперед. Здувати ватну чи пінопластову кульку на протилежний край столу. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря був цілеспрямованим, а щоки не надувались.
Дихальна вправа "Бульбашки"
Рот трохи відкрити. Широкий кінчик язика впирається у нижні зуби. Посередині язика покласти соломинку для коктейлю, кінець якої опустити у склянку з водою. Дути у соломинку так, щоб утворювались бульбашки. Слідкувати, щоб губи були нерухомими і щоки не надувались.
Дихальна вправа "На гойдалці"
На нитці прикріпити різнокольорові паперові фігурки ляльок (квіти, листочки, сніжинки тощо). Дитині потрібно силою видихуваного повітря розгойдувати їх.
Дихальна вправа "Свищик"
Підготувати чисту пляшечку. Кінчик язичка висунути так, щоб він торкався горлечка пляшечки. Зі звуком «ф-ф-ф» плавно видихати повітря у пляшечку тощо.
Особливу увагу під час проведення фізкультхвилинок варто приділити створенню в дитини позитивних емоцій. Тому пропонується включити у фізкультхвилинку елементи рухливих ігор і театралізації, вправи із предметами, римування з рухами.
Фізкульхвилинки проводяться за перших ознак втоми учнів, а саме:
-         Порушення нещодавно сформованих умінь;
-         Уповільнення координації рухових дій;
-         Примітивне маніпулювання (перекладання предметів, що лежать на столі, постукування по столу тощо);
-         Підвищення дратівливості;
-         Погойдування;
-         Позіхання;
-         Порушення зорових та слухових реакцій;
Основні вимоги до проведення фізкультхвилинок:
• проводяться на початковому етапі втоми 8-13-15-я хвилина заняття
• підбираються добре знайомі дітям, прості, цікаві вправи;
• віддається перевагу вправам для стомлених груп м'язів;
• комплекси фізкультхвилинок підбираються залежно від виду заняття і його змісту;
• підбираються різні за змістом і за формою фізкультхвилинки, так як одноманітність знижує інтерес дітей до них, а, отже, результативність.
Енергізатор – це коротка вправа, що відновлює енергію класу.
Призначення енергізаторів  на уроці – створення позитивної психологічної атмосфери в класі, відновлення енергії та посилення групової активності. Крім того, вони дозволяють учням виявити різні здібності – тілесно-кінестетичні, візуально-просторові, міжособистісного спілкування.
Енергізатори корисні для послаблення монотонності, збудження активності учнів й заохочення їх до подальшої праці.
Переваги використання енергізаторів:
-         відновлення енергії класу;
-         привертання уваги учнів;
-         об’єднання кількох методів навчання в єдине ціле;
-         включення всіх в освітній процес;
-         отримання задоволення від навчання.
Майже кожен енергізатор містить елемент фізкультхвилинки, але не кожна фізкультхвилинка є енергізатором, оскільки останній використовується не лише для знання втоми, але й для релаксації.
Жоден лікар не зробить для людини того, що вона може і повинна зробити для себе сама – збереження власногоздоров’я, а справа педагога – заробити та виплекати в дитини прагнення до цього.
Приклади вправ для динамічних пауз, фізкультхвилинок, енергізаторів:
► «Подарунок»
Учні стоять. Починаючи з ведучого, кожний по черзі засобами пантоміми зображує якийсь предмет чи поняття і «дарує» його сусідові (морозиво, квітку, кішку, сонце, свій настрій тощо). Сусід «приймає подарунок» і робить якийсь інший подарунок наступному учасникові.
► «Добра тварина»
Діти стоять. Тримаючись за руки. Ведучий тихим голосом каже: «Ми одна велика, добра тварина. Послухаймо, як вона дихає!» Усі прислухаються до свого дихання і дихання сусідів. «А тепер подихаймо разом!» Видих — усі роблять два кроки назад. Вдих — два кроки вперед. «Так не тільки дихає тварина, так чітко й рівно б'ється її вели¬ке, добре серце. Стук — крок уперед, стук — крок назад. Ми всі беремо дихання та стук серця цієї тварини собі. Ми — єдине ціле».
 «Один до одного»
Учні стоять парами. Ведучий дає команди: рука до руки, вухо до вуха, спина до спини, плече до плеча, віч-на-віч тощо.
За командою «Один до одного» змінити пари.
► «Грім — ураган — землетрус»
Учні об'єднуються в трійки. У кожній трійці двоє учасників беруться за руки і, піднявши їх угору, утворюють «хатинку», а третій учень стає між ними — це мешканець хатинки.
Якщо ведучий каже «Грім», мешканці хатинок намагаються знайти собі нові хатинки й забігають усередину нової пари. Якщо він каже «Ураган», «хатинки» шукають собі нових мешканців. А за командою «Землетрус» усі трійки розпадаються і створюють нові. Завдання ведучого — знайти собі трійку. Той, хто не встиг знайти нову хатинку або нового мешканця, стає ведучим.
 «Світлофор»
Учні рухаються, а ведучий віддає команди, називаючи кольори світлофору. Якщо тренер каже: «Червоний!», учні мають швидко присісти; якщо «Зелений!» — учасники продовжують іти й плес-кають у долоні; якщо вони чують «Жовтий!», то мають зупинитися і підняти руки вгору. Вправа виконується швидко.
 «Динамічні»
«Напишіть» у повітрі носом і підборіддям цифри від 1 до 10 або букви (наприклад, А, В, Д, О, У, К, М, П, Р, Ш тощо). Робити це слід з максимальним повертанням голови (цифри або букви мають бути високими і великими). Можна малювати в повітрі різні предмети, фігури тощо, писати добрі слова. Виконуючи вправу, потрібно рухати шиєю плавно, без ривків і зайвого напруження. Тулуб тримати нерухомо, спину прямо.
Ця вправа покращує кровообіг головного мозку, роботу шийних хребців, позбавляє обличчя подвійного підборіддя.
► Фізкультхвилинка — гра «Чапля»
Оголошується конкурс на найкращу «чаплю». За сигналом діти повинні праву ногу зігнути в коліні, повернути її на 90° до лівої ноги і притиснути ступню до стегна лівої ноги якомога вище. Руки на поясі. Очі заплющені. Необхідно протриматися в такому положенні якомога довше.
Ця вправа-гра тренує вестибулярний апарат і розвиває здатність концентрувати увагу, а також завжди дуже смішить дітей.

► Дихальна фізкультхвилинка «М'яч»
Ведучий. Уявіть, що у вас у руках м'яч. Зробіть: глибокий вдих і виконайте команду «М'яч пробитий»: зі звуком «с-с-с» починайте випускати потроху повітря з легенів, одночасно показуючи руками як зменшується м'яч.
► Психологічні фізкультхвилинки
Здібність людини до саморегуляції стану, де психічної перебудови забезпечує і її ефективну адаптацію у довкіллі, у стосунках з іншими. Навчати керувати своїм психофізичним станом слід починати з дитячих років.
 «Морозиво»
Ведучий. Я знаю, що ви всі любите морозиво. Уявіть, що ви завітали до Снігової королеви, замерзли й самі стали схожі на морозиво. Тіло, руки, ноги, голова скуті холодом... Брр... Але прийшов добрий чарівник і сказав: «Заплющте очі! Покладіть руки на коліна. Вам зручно, вам ніщо не заважає... Зараз почнемо відтавати. Зігріваються й відтаюють пальчики ніг, зігріваються й відтаюють ступні, зігріваються й розслаблюються коліна. Тепло йде від пальчиків ніг угору, ноги теплі, вони розслабляються. Зігріваються пальчики рук. Пальці розслаблюються. Зігріваються й розслаблюються долоні. Зігріваються й розслаблюються кисті рук. Тепло від кистей іде до ліктиків. Від ліктиків до плечей. Руки теплі, розслабилися. Вам тепло. Тепло йде по всьому тілу, від животика піднімається до грудей, шиї, голови. Обличчю жарко. Обличчя розслабилося, ротик відкрився, голова повисла.
Розтануло морозиво, розтеклося солодкою калюжею по підлозі».
 «Комплімент»
Діти повертаються одне до одного, витягають руки вперед і з'єднують їх із долонями товариша. За сигналом учителя діти по черзі говорять комплімент одне одному. Компліменти не повинні повторюватися. Вимовляється комплімент із посмішкою, треба дивитися в очі дитині, якій він призначається.
► «На кого я схожий (схожа)?»
ДІТИ дають одне одному порівняльні характеристики. Наприклад: «Тетянко, у тебе чудова посмішка, схожа на сонечко!», «Альбіно, у тебе очі як зірочки!»
Гра розвиває мовлення учнів, учить бачити в однолітках прекрасне, добре.
► «Настрій»
Діти ходять по кімнаті, відчуваючи власне тіло.
Ведучий. Подумайте про власний настрій, у якому ви почали вправу. За допомогою ходи продемонструйте різний настрій.
Кожен рух виконуйте протягом 13-ти секунд. Рухайтесь як:
^ дуже втомлена людина;
 ^ щаслива людина, яка отримала радісну звістку;
^ людина, яка постійно чогось боїться;
^ геній, який отримав Нобелівську премію;
^ людина, у якої «нечиста» совість;
^ канатоходець, який рухається по дроту.
 Повертаючись на своє місце, покажіть настрій, у якому перебуваєте зараз.

Немає коментарів:

Дописати коментар