Педагогіка партнерства як продуктивна форма взаємодії вчителів,батьків та учнів
ПЕРЕДМОВА
Стрімко змінюється світ.
В освіті відбувається реформування, впроваджуються сучасні інновації
технології. Сьогодні на вершину освітньої реформи виводиться початкова освіта,
бо саме з неї починається народження Нової української школи.
Однією зі складових
формули Нової української школи є педагогіка партнерства. За словами Міністра
освіти та науки України Лілії Гриневич, «педагогіка партнерства буде однією з
основ школи, заснованої на взаємній повазі до особистості, праві вибору і
відповідальності за ухвалені рішення». В її основі — спілкування, взаємодія та
співпраця між учителем, учнем і батьками, об’єднаними спільною метою та
прагненнями, є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними
учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Принципи
педагогіки партнерства наголошують на повазі до особистості, доброзичливості та
позитивному ставленні, довірі у взаєминах, стосунках, розподіленому лідерстві
та принципах соціального партнерства.
Ми живемо в ХХІ столітті,
змінилося суспільство, змінилися діти, змінилися і батьки. Батькам не цікаві
нудні зустрічі в класній кімнаті. Вони молоді, активні, прагнуть різнобічних
знань, їх цікавить розвиток дітей. Саме тому вчитель початкових класів повинен
виступати у новій ролі — ролі фасилітатора та тьютора.
Щоб батьки стали
однодумцями, помічниками вчителя, необхідно правильно організувати їхнє
навчання. Якщо педагог зможе належним чином упоратися із цим завданням, навчить
батьків осмислювати дитинство з різних позицій, то якість виховання дітейзначно
підвищиться, зростуть реальні шанси активної участі батьків у життєдіяльності
класу і школи.
У такій роботі важливо
дотримувати принципів навчання батьків, зокрема:
·
принцип природо- і культуровідповідності
вимагає врахування у навчанні батьків анатомічних, фізіологічних, психологічних
і вікових особливостей кожного вікового періоду дитинства;
·
принцип суб’єкт-суб’єктного,
полілогічного спілкування передбачає сприйняття батьків як суб’єктів зі своїми
інтересами, потребами, позицією; батьки є рівноправними партнерами у
навчально-виховному процесі;
·
принцип орієнтації на досвід батьків —
навчання має допомогти батькам здобути суб’єктивно осмислений досвід щодо
виховання дітей, що сприятиме підвищенню рівня готовності батьків до здійснення
виховної функції;
·
принцип
наступності означає розгортання навчальних програм для батьків із використанням
попередньо трансльованих знань і набутого досвіду;
·
принцип достовірності інформації —
навчальна інформація для батьків має спиратися на науково обґрунтовані (медичні,
психологічні, педагогічні, фізіологічні, соціологічні тощо) факти;
·
принцип
практичної орієнтованості інформації — інформація, що надають батькам, має бути
доступною і придатною для практичного використання у реальних сімейних
обставинах;
·
принцип
свободи вибору батьками форм і способів навчання.
Зазначені принципи становлять певну систему. Кожен із
них як її важливий складник взаємопов’язаний з іншими, а саме їхнє поєднання
постає запорукою якісного навчання батьків.
Для створення ефективної системи навчання батьків
варто позбутися застарілих поглядів і штампів у його організації. Доцільно
урізноманітнювати як організаційні форми, так і методи навчання. Зокрема,
досить ефективними з них є такі, як тренінги, дискусії, рольові ігри, сімейні
вечори, батьківські клуби, вечори творчих родин. Збагачення форм і методів
навчання зацікавить батьків, позитивно впливатиме на якість та ефективність
педагогічної освіти.
Розгляньмо деякі сучасні форми роботи з батьками.
Тренінг — це можливість ефективної взаємодії класовода
і батьків, продуктивна форма їхнього спілкування. Під час тренінгового заняття
всі батьки є активними учасниками процесу навчання, тому можуть ділитися й
обмінюватися між собою інформацією, знаннями і проблемами, а також разом
ухвалити оптимальне рішення.
Потужний потенціал у навчанні батьків має
кейс-технологія, метою та завданнями якої є:
·
формування у батьків навичок продуктивної
взаємодії з дітьми;
·
формування здатностей, компетенцій, необхідних
для толерантного спілкування з дітьми.
Актуальним
сьогодні є створення батьківського клубу. Програму його діяльності розробляють
класний керівник спільно з головою батьківського комітету класу, практичним
психологом, соціальним педагогом з урахуванням контингенту учнів класу та їхніх
батьків. Форми організацій різноманітні: лекції, семінари, практикуми,
конференції для батьків.
Педагогічні
практикуми — це форма вироблення у батьків педагогічних умінь щодо виховання
дітей, ефективного розв’язання будьяких педагогічних ситуацій, своєрідне
тренування педагогічного мислення батьків-вихователів. Під час педагогічного
практикуму вчитель пропонує знайти вихід із певної конфліктної ситуації, що
може скластися у взаєминах батьків і дітей, батьків і школи тощо, пояснити свою
позицію в певній непередбачуваній ситуації, що реально виникла.
З метою
вироблення спільних дій учителів, батьків, узгодження чи визначення своїх
позицій доцільно проводити зустрічі за «круглим столом». Такі зустрічі дають
змогу розширити виховний кругозір не тільки батьків, але й самих учителів. Вони
розвивають педагогічне мислення, почуття приналежності до спільного пошуку
правильних шляхів, форм і методів виховання. Упродовж навчального року варто
влаштовувати одну-дві такі зустрічі.
Цікавою формою
роботи для батьків залишається ділова гра. Це метод пошуку розв’язань в умовній
проблемній ситуації. Елементи ділової гри: розподіл за ролями, змагання,
особливі правила тощо. Ділову гру застосовують як метод активного навчання її
учасників з метою вироблення у них навичок ухвалення рішень у нестандартних
ситуаціях.
Сучасні батьки
охоче беруть участь у дискусіях з різних тем, бо це — форма колективного
обговорення, мета якої: виявити істину через зіставлення різних поглядів,
правильне розв’язання проблеми. Під час такого обговорення виявляються різні позиції,
а емоційноінтелектуальний поштовх пробуджує бажання активно мислити.
У процесі
навчання батьків варто частіше зважати на їхній власний позитивний досвід,
використовувати активні та інтерактивні форми навчальної взаємодії, здійснювати
педагогічний аналізз окремих випадків і ситуацій виховання дитини в сім’ї, її
поведінки і діяльності.
Ці форми роботи
сприяють виробленню у батьків сучасних поглядів на виховання дитини як складний
і динамічний процес взаємодії дорослого і дитини, опанування конкретних методів
і прийомів педагогічного спілкування, доброзичливого ставлення до дітей,
серйозного і сумлінного виконання своїх обов’язків.
В умовах
реформування освіти, упровадження Концепції «Нова українська школа», Державного
стандарту початкової загальної освіти батьки дедалі більше уваги приділяють
вихованню дітей, їхній підготовці до навчання у школі. Вони цікавляться
змінами, сучасними умовами перебування школярів у закладі освіти, створенням
освітнього середовища, методами навчання тощо. Тому під час батьківських зборів
вони повинні отримати відповіді на всі запитання, що їх турбують. Звісно,
батьківські збори є універсальною формою роботи, але дають змогу розв’язати
цілу низку завдань: організувати колектив батьків, надати їм
психолого-педагогічну освіту та допомогу у вихованні дітей та ін.
У посібнику
запропоновано розробки батьківських зборів за двома розділами.
Розділ І.
Робота з батьками майбутніх першокласників. Розділ містить розробки
консультування батьків на базі дошкільних закладів освіти, тренінгів, зборів з
використанням активних форм роботи, під час яких батьки зможуть ознайомитися зі
змінами, що очікують на їхніх дітей у 1-му класі, сучасними методиками навчання
молодших школярів; спробують співпрацювати в групах, парах, робити висновки та
аналізувати різні ситуації. Зазначені розробки рекомендовано використовувати в
роботі з батьками як до початку навчання дітей у школі (наприклад, у межах
діяльності Школи майбутнього першокласника, зустрічей з батьками майбутніх
першокласників), так і на початку навчального року.
Розділ ІІ.
Батькам — про виховання дітей та формування цінностей. Як відомо, складовими
Концепції Нової української школи, спрямованими на те, щоб побудувати довіру
між школою, дітьми, батьками та суспільством, є педагогіка партнерства,
орієнтація на учня, виховання на цінностях. Саме цій проблемі приділено увагу у
розробках батьківських зборів зазначеного розділу, що можна планувати та
проводити протягом навчального року.
Батьки
дізнаються та навчаться ефективно взаємодіяти з дітьми, розв’язувати конфліктні
ситуації, слухати і чути своїх малюків та багато чого іншого.
Правильна
організація роботи з батьками — це перша цеглина у фундаменті взаємодії
педагогів і батьків. Якщо вона організована належним чином, то сприятиме
поліпшенню умов навчання, виховання і розвитку учнів.
РОЗДІЛ І РОБОТА ВЧИТЕЛЯ З БАТЬКАМИ
МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
Консультування батьків майбутніх
першокласників «Мандрівка до Нової української школи, або Батькам — про те, що
очікує на учнів з 1-го вересня»
— З 1 вересня
2018 р. всі заклади загальної середньої освіти працюватимуть в умовах Нової
української школи. Її головна мета: створити школу, в якій буде приємно
навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, але й уміння застосовувати їх
у житті. Тут дослухаються до думки школяра, учать критично мислити, не боятися
висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам
теж сподобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та
взаєморозуміння.
Основні засади
реформи шкільної освіти викладено в Концепції Нової української школи, що
містить інформацію про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка
партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким
має бути випускник НУШ.
Навчання
триватиме 12 років, 4 з них дитина навчатиметься у початковій школі за двома
циклами:
1–2 класи —
адаптаційно-ігровий цикл, що допоможе дитині звикнути до шкільного життя:
навчання буде організовано через ігрову діяльність за сучасними методиками;
3–4 класи —
буде основним циклом. Під час цього циклу формуватиметься почуття самостійності
та відповідальності. Запроваджуються предметне навчання та оцінювання. Учнів
навчать самостійно робити вибір, пов’язувати вивчене із практичним життям.
— Ви готові
далі дізнаватися про зміни?
— Наші діти
йдуть до 1-го класу і розпочинається адаптаційноігровий цикл навчання, тому
наше консультування буде проведено в ігровій формі — у формі мандрівки.
Вирушаймо!
— Одне із
нововведень — організація та проведення ранкових зустрічей, що об’єднує учнів у
колі. Ранкове коло — це щоденна практика, під час якої вчитель із учнями
об’єднуються в коло та виконують декілька пізнавальних різнопланових
діяльностей. Пропоную вам утворити коло та перетворитися на дітей 6-ти років —
майбутніх учня чи ученицю.
Зупинка третя — «Правила класу»
— Щоб шкільне
життя було цікавим і безпечним, обов’язково слід дотримувати правил, які
першокласники розробляють разом з учителем. Діти першого класу правила малюють.
На початок року їх не повинно бути багато (3–5 правил). Наприклад: хочу сказати
— підведу руку; поважаю всіх, хто мене оточує; не боюся помилитися; допомагаю
та ін.
помагаю та ін.
— Об’єднаймося в чотири групи за порами року: «осінь», «зима», «весна», «літо».
Зупинка четверта — «Зміна освітнього
середовища»
— До
організації навчальних класів висувають серйозні вимоги. Тепер учнівське місце
повинно бути обов’язково одномісним, зручним і стійким. У навчальному просторі
облаштовують осередки. До всього оснащення прописано конкретні вимоги
ергономіки та безпеки.
Більшість часу
діти працюватимуть у групах (по 4 чи 6), як сьогодні працюєте і ви. У процесі
такої роботи учні вчаться ефективно взаємодіяти, розподіляти лідерство,
розуміти, що робота кожного важлива для результату групи.
Зміна
освітнього середовища — це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї та
прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання.
— Для виконання
наступного завдання пропоную об’єднатися в групи. Оберіть картку, на якій
зображено квітку. У нас утворилися групи «Троянда», «Гладіолус», «Ромашка»,
«Маки».
Зупинка п’ята — «Інтегроване
навчання»
А які враження
відвідувачів?
— Чи було цікаво?
— Скажіть, що ви робили в групах спочатку?
(Утворювали нову фантастичну тваринку.)
— Ви спробували продемонструвати процес інтеграції
— об’єднання у єдине ціле раніше розрізнених частин та елементів системи на
основі їхньої взаємозалежності та взаємодоповнення. Так само цікаво буде і
вашим маленьким учням.
— У розкладі уроків першокласників уперше
з’явиться новий інтегрований курс «Я досліджую світ», у межах якого діти будуть
читати, писати, рахувати, вивчати природу та історію рідного краю, а також
здобувати навички спілкування з однолітками.
Учні стануть
учасниками тематичних тижнів та днів, коли протягом дня чи тижня буде
обговорено властивості будь-якого предмета живої чи неживої природи зусібіч.
Наприклад, під час тематичного тижня «Осінь» діти стануть учасниками екскурсії
у природу, проведуть дослідження з теми «Чому опадає з дерев листя?», зберуть
природний матеріал (листя, шишки, цікаві палички), виготовлять поробки або
спробують намалювати їх, з’ясують, як звірі готуються до зими, прочитають про
це текст, поспівають та пограють тощо.
Зупинка шоста — «Гра по-новому,
навчання інакше»
— З 1 вересня
учні перших класів безкоштовно отримають набори LEGO, що допоможуть
упроваджувати ігрові та діяльнісні методи навчання в освітній процес.
Відповідний Меморандум про взаєморозуміння було підписано між Міністерством
освіти і науки України та The LEGO Foundatіon.
— Гра для дітей — це спосіб пізнання світу. У
грі діти розвивають важливі компетентності, необхідні їм протягом життя. Стаючи
частиною гри, дитина повністю занурюється у процес, бере на себе відповідальність,
стає цілеспрямованою, почувається комфортно,радісно, а головне — має можливість
ініціювати діяльність і розвивати власну ідею, активно взаємодіяти з іншими
учасниками гри і в такий спосіб навчатися.
— Об’єднаймося
в три групи за кольором картки, що ви маєте на столах: синя, жовта, червона.
Сині
— побудуйте
щось, що могло би літати. Жовті — збудуйте дім, який міг би бути на планеті,
розташованій далеко від нас. Червоні
— яким, на вашу думку, буде транспорт
майбутнього? Побудуйте. (Після виконання завдання — презентація робіт груп.)
— Чи було вам цікаво?
— Яке значення
має така гра для розвитку дитини?
— Так, діти
вчаться робити припущення, висловлювати власні ідеї та реалізовувати їх,
розвиваються їхні фантазія та мовлення. Діти набувають досвіду через творчість.
Зупинка сьома — «Кошик запитань»
— Деякі
запитання, що надійшли від вас, ми розглянули під час практичної роботи. Однак
є запитання, відповіді на які ще не лунали. Отже...
·
Чи готові вчителі до роботи в умовах Нової
української школи? — Так. Учителі пройшли відповідну курсову перепідготовку
(очні курси чи тренінги), а також дистанційний он-лайн курс на платформі EdEra.
Протягом року педагоги опрацьовували нормативно-правову базу функціонування
початкової школи, брали участь у роботі творчих груп, шкільних та міських
методичних об’єднань та ін.
·
Чи будуть учні забезпечені підручниками? — Так.
Учні безкоштовно отримають усі необхідні підручники.
·
Чи
будуть домашні завдання в 1-му класі? — Навчання в 1-му класі не передбачає
домашніх завдань, але батькам, аби допомогти дітям опанувати навчальні
предмети, слід створювати додаткові умови для творчого розвитку дитини: читати
разом книжки, спілкуватися, малювати, ліпити з піску та пластиліну, можливо,
організовувати лялькові вистави, що розвинуть увагу, пам’ять та мислення
малюків, вправлятися у спорті тощо.
·
Яким чином будуть оцінювати дітей 1-го класу? —
Учителі молодших класів, як і раніше, не ставитимуть першокласникам оцінки.
·
Чула про компетентності у Новій школі. Скільки
їх? — Замість запам’ятовування фактів та визначень понять учні набуватимуть
компетентностей. За Концепцією НУШ, протягом навчання у школі в учнів буде
сформовано 11 компетентностей, зокрема:
·
спілкування державною
·
спілкування іноземними мовами;
·
основні компетентності у природничих науках і
технологіях;
·
інформаційно-комунікаційна компетентність;
·
уміння вчитися впродовж життя;
·
ініціативність і підприємливість;
·
екологічна грамотність та здорове життя.
Тобто буде формуватися ядро знань, на яке
накладатимуться вміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що
знадобляться випускникам української школи у професійному та приватному житті.
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Завдання. Батьки беруть стікер, пишуть на
ньому своє ім’я та приклеюють його на шкалі від 1 до 10, визначивши цим своє ставлення
до реформи.
— Шановні батьки! Дякуємо вам за участь у
нашому заході! Сподіваємося, що ви сьогодні знайшли відповіді на ті питання, що
вас непокоїли.
Формула Нової школи складається з восьми
ключових компонентів, зокрема — педагогіки, що ґрунтується на партнерстві між
учнем, учителем і батьками. У підґрунті педагогіки партнерства — спілкування,
взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Сподіваємося, що вчитель
стане другом, а родина буде залучена до побудови освітньої траєкторії дитини.
Тому наостанок хочу залишити хештег
(вивішує запис на фліпчарті): «Зміни в освіті допоможуть вашим дітям стати
щасливими громадянами України, конкурентоздатними в ХХІ столітті. Нам важливо
рухатися до мети разом із вами!».
Немає коментарів:
Дописати коментар