Л.О.Пилипчук
Методичні рекомендації
Особливості викладання навчальних предметів інтегрованого курсу
"Я досліджую світ"
На основі нового Державного
стандарту затверджено дві типові освітні програми: НУШ 1 (під керівництвом
О.Савченко) та НУШ 2 (під керівництвом Р.Шияна). Курс «Я досліджую світ» поєднує навчальний зміст кількох освітніх
галузей. За типовою програмою НУШ 1 таких галузей три: природнича, громадянська
та іс- торична, соціальна та здоров’язбережувальна. За типовою освітньою
програмою НУШ 2 таких галузей сім: мовно-літературна, математична, природнича,
технологічна, соціальна та здоров’язбережувальна, громадянська та історична,
інформатична. Поняття, явища, проблеми розглядаються на таких уроках молодшими
школярами з точок зору кількох освітніх галузей, що в свою чергу сприяє
формуванню системного мислення учнів. Даний курс має на меті
формування в учнів соціального досвіду. Охоплюючи систему знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності, способи дослідницької діяльності, інтегрований курс сприяє активному розвитку наукової і технологічної грамотності на основі конкретного досвіду вирішення проблем (Інтегрований курс, 2018). Зауважимо, що основною освітньою галуззю в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» визначено природничу освітню галузь. Природнича освітня галузь гармонійно інтегрується майже з усіма освітніми галузями, визначеними у Державному стандарті початкової освіти, бо природа є одним із найцінніших чинників розумового, патріотичного, трудового, естетичного розвитку особистості дитини. Навчальний курс «Я досліджую світ», у якому інтегруються 3 або 7 освітніх галузей (відповідно до обраної типової освітньої програми), володіє великими можливостями для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів. Це зумовлено тим, що його вивчення ґрунтується на безпосередніх дитячих спостереженнях за навколишніми явищами та об’єктами природи, елементарних дослідженнях які проводять учні. Назва інтегрованого курсу зорієнтовує вчителя на організацію дослідницької діяльності першокласників. Кожному вчителеві відомо, що молодші школярі надзвичайно допитливі, а тому дослідницький інтерес молодшого школяра при ознайомленні з багатогранністю навколишнього світу визначається наявністю таких запитань до вчителя, які потребують передусім встановлення причинно-наслідкових зв’язків і розкриття закономірностей. Отже, перед вчителем постає завдання, як зробити так, щоб учні могли шукати відповіді на власні запитання? Як правильно ставити запитання? Чи може учень скерувати власну пізнавальну діяльність самостійно? Вирішити це завдання можливо за допомогою американської стратегії навчання – Inquri-based learning – навчання-дослідження на основі запитів учнів. Сутність запропонованої стратегії навчання полягає у процесі конструювання молодшими школярами знань на основі формулювання власних запитів та пошуку відповідей на них. Слушною є думка співавтора підручника з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» І. Большакової, яка відзначає, що під час навчання за стратегією Inquri-based learning, учитель не подає учням теоретичну інформацію, а спрямовує роботу таким чином, щоб учень самостійно ставив запитання; проводив дослідження, спостерігав, експериментував; робив висновки; формулював та обговорював власні ідеї, спираючись на наукові факти; розвивав критичне мислення. Під час такого навчання вчитель виступає в ролі фасилітатора, модератора (Большакова, 2018). Виокремлюють кілька рівнів навчання на основі запитів: структурований (вчитель пропонує алгоритм вирішення поставленої проблеми чи ситуації); закритий (учню надається питання для дослідження та заохочується самостійний пошук рішень); відкритий (самостійне дослідження учня за власним запитом, збирання та аналіз результатів, повідомлення та оцінювання результатів дослідження). Запитання, що засновуються на запитах поділяються на види: запитання, які спонукають молодших школярів робити висновки на основі отриманої інформації – запитання для висновків; запитання, які спрямовані на те, щоб молодші школярі пояснювали інформацію та розуміли її значення – запитання з інтерпретацією; запитання, які потребують від молодших школярів передачі інформації; запитання, які змушують учнів прогнозувати та перевіряти свої знання – запитання для гіпотез. Цілком очевидною є думка про те, що запитання, які постають перед учнем початкової школи мають бути важливими і цікавими, а також такими, щоб на них можна було знайти відповідь. Як стверджує тренер НУШ І. Большакова, не всі запитання мають спиратися на факти, деякі запитання мають бути спрямовані на об’єктивні чинники, навчання на основі запитів завжди має починатися з непростої цікавої задачі. З цього виходить, що перед вчителем та учнем постає проблема, вирішити яку необхідно відразу. Якщо діти не знайомі з якоюсь ситуацією, вчитель її детально описує. У більшості випадків вчитель просто розкриває цю проблему дітям, цікаво описуючи її, не коментуючи деталі та не наштовхуючи учнів на спосіб вирішення (Большакова, 2018). На уроках «Я досліджую світ» учні проходять такі етапи дослідження: 1 етап – зацікавлення. Учитель пропонує учням пригадати те, що вони знають у зв’язку із записаною ситуацією і що може допомогти її зрозуміти. 2 етап – запитання. Учні повинні ставити запитання стосовно проблеми і виявити ті, які найкраще підходять для її дослідження і вирішення. 3 етап – знаходження можливих відповідей. Працюючи у групах, учні шукають відповіді на свої запитання, організовують перше дослідження, роблять відкриття, обговорюють результати та обґрунтовують ідеї. 4 етап – постановка нових запитань. 5 етап – знаходження нової інформації. Після відповіді учні можуть подумати про те, чи завжди це відбувається саме таким чином, а якщо ні, які ще запитання, як важливу частину навчання, вибудовують зв’язки з попередніми ідеями. І. Большакова звертає увагу на те, що навчання, яке базується на запитах учнів, не можливе без комфортного навчального середовища; керівництва та підтримки вчителя; розуміння вчителем рівня можуть бути варіанти. 6 етап – створення. На основі ідеї дослідження учні створюють продукт, презентують його та оцінюють. 7 етап – дискутування, презентація. Учні ставлять запитання, які спонукають до дій, що створюють додаткові запитання або ідеї. Вони цілеспрямовано та критично осмислюють інформацію, цінують та застосовують підготовки дітей; відкритості та спонтанності вчителя. Розповідаючи про світовий досвід успішних вчителів, Ю.Гайдученко відзначає, що освітнє середовище – це та модель, яка формує у дитині певну поведінку. Якщо педагогічний колектив працює на засадах гуманної педагогіки, в таких школах немає проблем з поведінкою дітей, агресією. Завдання вчителя – підтримати учнів під час самостійного вибору шляху, яким вони підуть для пошуку відповідей на запитання.
формування в учнів соціального досвіду. Охоплюючи систему знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності, способи дослідницької діяльності, інтегрований курс сприяє активному розвитку наукової і технологічної грамотності на основі конкретного досвіду вирішення проблем (Інтегрований курс, 2018). Зауважимо, що основною освітньою галуззю в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» визначено природничу освітню галузь. Природнича освітня галузь гармонійно інтегрується майже з усіма освітніми галузями, визначеними у Державному стандарті початкової освіти, бо природа є одним із найцінніших чинників розумового, патріотичного, трудового, естетичного розвитку особистості дитини. Навчальний курс «Я досліджую світ», у якому інтегруються 3 або 7 освітніх галузей (відповідно до обраної типової освітньої програми), володіє великими можливостями для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів. Це зумовлено тим, що його вивчення ґрунтується на безпосередніх дитячих спостереженнях за навколишніми явищами та об’єктами природи, елементарних дослідженнях які проводять учні. Назва інтегрованого курсу зорієнтовує вчителя на організацію дослідницької діяльності першокласників. Кожному вчителеві відомо, що молодші школярі надзвичайно допитливі, а тому дослідницький інтерес молодшого школяра при ознайомленні з багатогранністю навколишнього світу визначається наявністю таких запитань до вчителя, які потребують передусім встановлення причинно-наслідкових зв’язків і розкриття закономірностей. Отже, перед вчителем постає завдання, як зробити так, щоб учні могли шукати відповіді на власні запитання? Як правильно ставити запитання? Чи може учень скерувати власну пізнавальну діяльність самостійно? Вирішити це завдання можливо за допомогою американської стратегії навчання – Inquri-based learning – навчання-дослідження на основі запитів учнів. Сутність запропонованої стратегії навчання полягає у процесі конструювання молодшими школярами знань на основі формулювання власних запитів та пошуку відповідей на них. Слушною є думка співавтора підручника з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» І. Большакової, яка відзначає, що під час навчання за стратегією Inquri-based learning, учитель не подає учням теоретичну інформацію, а спрямовує роботу таким чином, щоб учень самостійно ставив запитання; проводив дослідження, спостерігав, експериментував; робив висновки; формулював та обговорював власні ідеї, спираючись на наукові факти; розвивав критичне мислення. Під час такого навчання вчитель виступає в ролі фасилітатора, модератора (Большакова, 2018). Виокремлюють кілька рівнів навчання на основі запитів: структурований (вчитель пропонує алгоритм вирішення поставленої проблеми чи ситуації); закритий (учню надається питання для дослідження та заохочується самостійний пошук рішень); відкритий (самостійне дослідження учня за власним запитом, збирання та аналіз результатів, повідомлення та оцінювання результатів дослідження). Запитання, що засновуються на запитах поділяються на види: запитання, які спонукають молодших школярів робити висновки на основі отриманої інформації – запитання для висновків; запитання, які спрямовані на те, щоб молодші школярі пояснювали інформацію та розуміли її значення – запитання з інтерпретацією; запитання, які потребують від молодших школярів передачі інформації; запитання, які змушують учнів прогнозувати та перевіряти свої знання – запитання для гіпотез. Цілком очевидною є думка про те, що запитання, які постають перед учнем початкової школи мають бути важливими і цікавими, а також такими, щоб на них можна було знайти відповідь. Як стверджує тренер НУШ І. Большакова, не всі запитання мають спиратися на факти, деякі запитання мають бути спрямовані на об’єктивні чинники, навчання на основі запитів завжди має починатися з непростої цікавої задачі. З цього виходить, що перед вчителем та учнем постає проблема, вирішити яку необхідно відразу. Якщо діти не знайомі з якоюсь ситуацією, вчитель її детально описує. У більшості випадків вчитель просто розкриває цю проблему дітям, цікаво описуючи її, не коментуючи деталі та не наштовхуючи учнів на спосіб вирішення (Большакова, 2018). На уроках «Я досліджую світ» учні проходять такі етапи дослідження: 1 етап – зацікавлення. Учитель пропонує учням пригадати те, що вони знають у зв’язку із записаною ситуацією і що може допомогти її зрозуміти. 2 етап – запитання. Учні повинні ставити запитання стосовно проблеми і виявити ті, які найкраще підходять для її дослідження і вирішення. 3 етап – знаходження можливих відповідей. Працюючи у групах, учні шукають відповіді на свої запитання, організовують перше дослідження, роблять відкриття, обговорюють результати та обґрунтовують ідеї. 4 етап – постановка нових запитань. 5 етап – знаходження нової інформації. Після відповіді учні можуть подумати про те, чи завжди це відбувається саме таким чином, а якщо ні, які ще запитання, як важливу частину навчання, вибудовують зв’язки з попередніми ідеями. І. Большакова звертає увагу на те, що навчання, яке базується на запитах учнів, не можливе без комфортного навчального середовища; керівництва та підтримки вчителя; розуміння вчителем рівня можуть бути варіанти. 6 етап – створення. На основі ідеї дослідження учні створюють продукт, презентують його та оцінюють. 7 етап – дискутування, презентація. Учні ставлять запитання, які спонукають до дій, що створюють додаткові запитання або ідеї. Вони цілеспрямовано та критично осмислюють інформацію, цінують та застосовують підготовки дітей; відкритості та спонтанності вчителя. Розповідаючи про світовий досвід успішних вчителів, Ю.Гайдученко відзначає, що освітнє середовище – це та модель, яка формує у дитині певну поведінку. Якщо педагогічний колектив працює на засадах гуманної педагогіки, в таких школах немає проблем з поведінкою дітей, агресією. Завдання вчителя – підтримати учнів під час самостійного вибору шляху, яким вони підуть для пошуку відповідей на запитання.
Сучасне навчання і виховання
учнів, на думку науковця, вимагає нової педагогічної етики, визначальною рисою
якої є взаєморозуміння, взаємоповага та творче співробітництво вчителя та учня.
Ця етика утверджує не рольове, а особистісне спілкування (підтримка,
співпереживання, утвердження людської гідності, довіра); зумовлює використання
особистісного діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, спонукання
до обміну думок, вражень, моделювання життєвих ситуацій; включає спеціально
сконструйовані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки,
самопізнання. Висновки та перспективи
подальших досліджень. Отже, введення нового Державного стандарту початкової
освіти змінює зміст і результати навчання, методики викладання. Інноваційний
Стандарт передбачає партнерство між учителем і учнями, підтримку дітей, розвиток
у них критичного мислення, самоповаги і впевненості в собі. Тому сучасні
вчителі початкових класів мусять доброзичливо ставитися до учня як до
особистості та позитивно – до його зусиль, навіть якщо ці зусилля поки що не
дали бажаного результату.
Немає коментарів:
Дописати коментар