МО вчителів початкових класів опорного закладу

Технологія ЧПКМ

Губернюк Л.Г.

ЧПКМ - це інтерактивні стратегії, що занурюють учнів у справжній процес уміння. Навчання учнів є ефективнішим, коли вони використовуватимуть цілий репертуар міні стратегій мислення, а не одну з них.

Щоб навчити учнів мислити критично,
треба, щоб учитель усвідомив необхідність активної участі учнів у процесі навчання. Дуже часто учні пасивно сидять на уроках, слухаючи учителів, механічно записують, а потім бездумно відповідають на запитання, репродукуючи все те, що їм "надиктував" учитель. Вони розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учителі» не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити учням вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають, говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: " Я не згоден", "Я думаю інакше", тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку.

Запропонована методична система - універсальна. За її допомогою вчитель може залучити всіх учнів класу до активного набуття знань, до творчої діяльності, де всі учні стають учителями, а клас - діяльною громадою тих, хто вчиться.

В технологію ЧПКМ входять такі стратегії:

тренування; сенкан; титанік;

позначки; ЗХВ; кубування

передбачення; карусель; кола вена;

сітка алверманна; портфель оцінювання ; шпаргалка;

робота в парах; трьохступеневе інтерв'ю; парне читання;

порушена послідовність; щоденник подвійних нотаток.

Положення технології ЧПКМ:

1. Процес учіння – це процес пов’язування нової інформації з відомою. В учнів виникають нові уявлення на основі вже набутих знань та уявлень.

2. Діти від природи допитливі, прагнуть пізнавати світ, здатні розмірковувати над “серйозними” питаннями та висувати оригінальні ідеї.

3. Роль вчителя – позиція вдумливого помічника, який скеровує самостійну пізнавальну діяльність дітей та стимулює пізнавальну активність.

4. Критичне мислення формується, насамперед, у дискусіях, за активної взаємодії з текстами, у процесі створення письмових робіт.

5. Завдання вчителя – не передавати учням власне розуміння певної інформації, а надати допомогу в розширенні та реструктуризації вже набутих знань під впливом одержаної нової інформації; в інтерпретації та розумінні нових явищ у світлі того, що учні вже знали; стимулювати школярів брати активну участь у пошуках відповідей на власні запитання.

6. Розвиток критичного мислення учнів сприяє формуванню демократичної громадянської свідомості.

Сучасні вимоги до шкільного навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні отримали систему наукових фактів, готових істин і штампів поведінки. Навчання повинно формувати у школярів здатність творчо мислити, уміння зіставляти та аналізувати факти, аргументовано захищати свою точку зору, критично ставитися до джерел інформації, учитися розуміти інших, співпрацювати з ними. У цій ситуації на допомогу вчителям прийдуть активні та інтерактивні методи (або методи активізації пізнавальної діяльності), що у наш час успішно застосовуються в багатьох країнах світу.